Гіппокра́т (Ιπποκράτης) (бл.460 до н. е. — бл. 370 до н. е.) — давньогрецький лікар. Народився близко 460 р. до н.е на острові Кос, Греція. Гіппократ був з роду Асклепіадів — династії лікарів, що вела свій рід від Асклепія — бога медицини.

Сім'я Асклепіадів, що також називають Косською школою, зберігала в V ст. до н. е. релігійні форми та звичаї, так наприклад у них була заведена клятва, що тісно пов'язувала учнів з вчителем, з побратимами по професії. Першу науку медицини Гіппократ отримав від батька — лікара Геракліда. З метою наукового вдосконалення в молодості Гіппократ багато мандрував та вивчав медицину в різних країнах з практики місцевих лікарів та з обітниць, що вивішувалися на стінах храмів Асклепія — асклепейонів.

Гіппократ протягом багатьох віків сприймається як взірець лікаря. Зокрема, з ним пов'язують систематичне вивчення клінічної медицини, систематизацію медичних знань попередніх шкіл та інші роботи. Гіппократ описав багато симптоми хвороб, які актуальні і в наші дні для постановки діагнозу і прогнозу захворювань. На обстеження хворого він витрачав більше години, цікавився його способом життя, хворобами батьків, родичів, режимом харчування і водночас промацував внутрішні органи. Гіппократівський метод першого обстеження існує і донині, а створений ним опис багатьох хвороб вважається зразковим. Він наполягав на вивченні індивідуальних особливостей хворого і посиленні захисних сил організму.

Особливе значення мала методика лікування. Вона передбачала союз лікаря і хворого. Головним на думку Гіппократа було те, що людина сама має захотіти одужати, а лікар своїми порадами має їй допомагати.

Гіппократ оголосив медицину наукою. Він започаткував дієтологію, основи якої виклав в окремому трактаті. Проголошуючи принцип «Не нашкодь», Гіппократ застерігав колег від застосування багатьох ліків. Будучи чудовим хірургом, лікування людини Гіппократ проводив передусім природним шляхом - за допомогою дієти і з використанням природних лікарських засобів і лише тоді, коли це не давало результатів, вдавався до хірургічних  втручань.

До важливих положень Гіппократа належать вимоги чистоти (для пацієнтів і лікарів), помірність в їжі і питві, можливість надати природі вести своє лікування, жити там, де чисте повітря: він був упевнений, що здоров'я залежить від балансу «рідин» в організмі людини, а порушення викликає хворобу.   Ці ідеї пізніше були сприйняті Галеном.

Імовірно він помер у місті Лариса, де тривалий час жив та працював, у віці 83 чи 90 років, хоча деякі підрахунки свідчать про те, що він жив понад 100 років.